Авторизация
 
  • 06:16 – Руслана прокомментировала новость о «переносе» Евровидения-2017 
  • 06:16 – Обратная сторона луны новые серии: 1 и 2 серия от 5.12.2016 смотреть онлайн 2 сезон 
  • 06:16 – Ревизорро в Москве 4 сезон 17 выпуск (05.12.2016) смотреть онлайн 
  • 06:16 – Орел и Решка. Кругосветка. Неизданное-3 (05.12.2016) смотреть онлайн 

Кроки за горизонт із практичною користю

162.158.78.151

Кроки за горизонт із практичною користю

Головні наукові відкриття 2014 року гармонійно поєднують розвиток фундаментальних наук із прикладним ефектом

Уважний погляд на найбільш резонансні наукові відкриття, зроблені в 2014 році, демонструє, що в сьогоднішньому світі межа між фундаментальною та прикладною наукою стає все більш умовною — так само, як стираються грані між науковими дисциплінами. Також перелік нових відкриттів і винаходів підтверджує основні тенденції останніх років: лідируюче положення високорозвинених країн; інтернаціональний склад дослідників, що працюють під західноєвропейським і американським керівництвом; висока питома вага прикладних завдань і мінливість актуальних, добре фінансованих тем дослідження; зростаюча залежність від матеріальної бази, що включає обладнання, матеріали та оргтехніку.

Суто наука сьогодні не конфліктує з практичною

Фундаментальні наукові дослідження — це глибоке та всебічне дослідження предмета з метою отримання нових основоположних знань, а також з метою з’ясування закономірностей певних явищ. Їх результати не передбачаються для безпосереднього промислового використання. Сам термін від латинського fundare (засновувати) відображає спрямованість цих наук на дослідження першопричин, основних законів природи. Фундаментальні науки в широкому сенсі вивчають ті проблеми, які вони самі й створюють: структура атома, структура Всесвіту, математичні закони тощо.

Прикладні наукові дослідження — це такі дослідження, які використовують досягнення фундаментальної науки для вирішення практичних завдань. Результати таких досліджень — це створення та вдосконалення нових технологій. Буває і зворотний рух — від прикладної науки до фундаментальної. Що стосується умовності поділу наук на фундаментальні та прикладні, то сьогодні більшість учених схильні вважати цей поділ методологічним. Взагалі кількісне співвідношення суто науки та прикладної науки сьогодні важко визначити, оскільки сфера академічних досліджень маскується загальним рухом у бік прикладних дисциплін. У той же час цілком можна уявити ситуації, коли які-небудь нинішні області суто науки (молекулярна генетика, соціальна фізика тощо) можуть стати першорядним практичним (наприклад, оборонним) напрямком і викликати нові революційні зміни в житті громади.

Серед напрямків і завдань, якими сьогодні займається наука, можна виділити такі: суперкомп’ютери, альтернативні комп’ютери (квантові, фотонні), комп’ютерні мережі; мікро- та нанотехнології; лазерні технології; біотехнології; ракетно-космічні технології; виробництво й економія енергії; робототехніка; терапія з використанням стовбурових клітин, клонування. Окремо слід позначити медичні завдання з продовження життя людини, запобігання спадкових захворювань, протезування, вирощування органів, вживлення мікрочипів, що відстежують стан здоров’я тощо. У кожному з цих напрямків людство в 2014 році зробило декілька кроків вперед. Але розділити, де тут прикладний аспект, а де суто науковий — навряд чи можливо.

Наука епохи постмодернізму

Сучасне суспільство прийнято називати постіндустріальним, сучасну культуру — постмодерністською. Оскільки суспільство, культура та наука являють собою єдиний організм, наука теж не залишилася осторонь від тих змін, які відбуваються в усіх сферах життя людини. Сучасну науку, відповідно до концепції російського філософа В’ячеслава Стьопіна, називають постнеокласичною.

Сучасний етап становлення науки веде відлік з 70-х рр. XX століття. Однією з його рис стала міждисциплінарність, обслуговування утилітарних потреб промисловості, подальше впровадження принципу еволюціонізму. Характерним прикладом постнеокласичної науки вважається синергетика, що вивчає процеси самоорганізації і розвитку складних систем.

Постнеокласичною сучасну науку називають тому, що їй передувала класична наука XVIII століття (заснована на механістичній картині світу) і неокласична кінця XIX — першої половини XX століття (заснована на релятивності опису світу в різних науках).

Основні шляхи і спрямованість існування та функціонування сучасної науки характеризуються прискоренням зростання наукового знання; диференціацією та інтеграцією наукового знання; математизацією та комп’ютеризацією наукових знань; зростанням ролі методології в структурі наукового знання; утвердженням науки як безпосередньої продуктивної сили. «Наука стала зумовлювати практику, і багато виробничих процесів народжуються в наукових лабораторіях. Наука стає передумовою технічної революції», — стверджує В’ячеслав Стьопін.

За що в 2014 році вченим дали Нобелівські премії
Ще одним підтвердженням тези про гармонію між фундаментальною та прикладною наукою став вибір Нобелівського комітету в 2014 році. Вищої наукової нагороди з фізики були удостоєні роботи японців Ісаму Акасака, Хіросі Амано та Суджі Накамури. Заслуга фахівців — створення надефективних і економічних блакитних світловипромінювальних діодів, які забезпечують яскраві джерела білого світла. Пристрої на блакитних діодах набули широкої популярності. Вони використовуються в багатьох галузях виробництва та господарювання. Завдяки великій економічності й ефективності перехід на блакитні світловипромінювальні діоди допоможе вирішити світову проблему економії енергії. До речі, на сьогодні на освітлення витрачається близько 20% виробленої електроенергії, але перехід на діоди дозволить скоротити цей показник до 4%.

«Це продовження великої науково-технічної та технологічної революції, яку ми спостерігаємо протягом останніх десяти років, — каже доктор Семен Заїкін з Інституту фізичної хімії РАН. — Це перехід від лампочок розжарювання до світлодіодних лампочок. Світлодіодні лампочки виділяють багато енергії і дають можливість споживати більше енергії.

Причому це технологія, яку ми побачимо в Києві вже через півроку. Виробництво світлодіодів нового покоління дуже швидко ставиться на потік. Ці лампи реально краще світять, економлять зір людей, набагато більш корисні. На кожній лампочці спостерігаємо п’ятиразову економію — за рахунок її довгожительства. У грошах це десятки мільярдів доларів: не потрібно будувати нові електростанції, нові лінії електропередач тощо».

Нобелівську премію з хімії присудили Штефану Хелло (Німеччина), Вільяму Мернеру і Еріку Бетцігу (обидва — з США) — за розробку методів флуоресцентної мікроскопії надвисокої роздільної здатності. Дослідження вчених дозволяють вивчати об’єкти дуже малих масштабів із дуже високою роздільною здатністю. За допомогою новітніх розробок можна більш детально вивчати не тільки структуру клітин або бактерій, але й їх внутрішні молекулярні сполуки.

«Надпотужні мікроскопи, що дають можливість бачити дуже дрібні об’єкти — одна з головних технологій, яка важлива для міцності матеріалів, — коментує Семен Заїкін. — Можливість бачити кристалічну решітку, її тріщини та пошкодження дозволить створювати надміцні матеріали та сплави. Розробки нобелівських лауреатів можуть бути застосовані вже через рік — і це буде бізнес нового покоління мікроскопів».

У сфері медицини головним досягненням 2014 року визнано дослідження Джона О’Кіфа (США) і подружжя Едварда і Май-Брітт Мозер (Норвегія). Фахівці вивчали частини головного мозку, які відповідають за розташування тіла в просторі та орієнтацію під час руху. Лабораторні аналізи показали, що «клітини місця» не тільки отримують зорові сигнали, а й створюють внутрішню шестикутну систему координат навколишнього середовища, яка необхідна для орієнтування в просторі.
«Ці відкриття вирішили проблему, що хвилювала уми філософів і вчених протягом століть: як мозок складає карту місця і як ми можемо прокладати шлях через навколишній простір, — сказано в коментарі Нобелівського комітету. — Відчуття місця і здатність навігації — невід’ємні частини нашого існування. Почуття місця дає уявлення про нашу позицію в просторі». Ця система позиціонування, яку представники комітету охрестили «внутрішньою GPS» в мозку, робить можливою орієнтацію в просторі та демонструє клітинну основу для високих когнітивних функцій.

Велика наука вимагає великих грошей

Географія головних відкриттів року не відрізняється значною різноманітністю. Переважну їх більшість зроблено в США, Китаї, Японії та Західній Європі. Тут має місце прямий зв’язок між фінансуванням наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок (НДДКР) та їх продуктивністю.

За останнє десятиліття обсяги фінансової підтримки цієї сфери в світі збільшилися майже вдвічі — з $753 млрд. в 2001-му до $1,4 трлн. в 2011 році.

Лідируючі позиції у світі в галузі розвитку науки і технологій як і раніше займають США, а на сім країн-лідерів припадає три чверті всіх світових витрат на ці цілі. Але при цьому сукупні витрати на науку найбільших економічних гравців Азії, лідером серед яких є Китай, стали перевищувати рівень щорічних вливань у науку США. На частку Китаю сьогодні припадає 15% світових витрат на науку.

Національна наукова рада США, до якої входять 24 особи, що призначаються президентом країни, представила доповідь «Індикатори науки і техніки». У ній відзначається скорочення частки американської науки у світі. Незважаючи на те, що витрати США на дослідження та розробку мінімум вдвічі перевершують аналогічні витрати будь-яких країн, їх частка у світовому розподілі коштів на НДДКР за останні десять років значно впала. Починаючи з 2001 року частка світових витрат США і Європи на НДДКР зменшилася з 37 до 30% та з 26 до 22% відповідно.

В абсолютних цифрах США в 2012 році витратили на НДДКР $429 млрд., Китай —$208 млрд., Японія — $146 млрд. Як показують новини, рейтинги та премії, ці вкладення дають адекватну віддачу.

Топ- 10 країн світу за рівнем витрат на науку і технології

Джерело: ЮНЕСКО

Топ- 10 наукових відкриттів 2014 року

1. Розроблено створення компактного термоядерного реактора

2. Створено перший у світі нанопроцесор

3. Космічний зонд «Розетта» приземлив спускний апарат Philae на комету Чурюмова — Герасименко

4. Синтезовано матеріал германен

5. Проведено операцію із заміни елементів черепа за допомогою фрагментів, надрукованих на 3D-принтері

6. Відкрито найчорніший матеріал — Vantablack

7. Відкрито дві найвіддаленіші зірки в нашій галактиці

8. Описано новий спосіб отримання індукованих стовбурових клітин

9. Відкрито найдавнішу з відомих сьогодні зірок

10. Виявлено кістки динозавра — найбільшу з істот, які жили на Землі

Топ- 10 наукових відкриттів 2013 року

1. Космічний апарат «Вояджер-1» вийшов за межі Сонячної системи

2. Відкрито короткі паліндромні повтори в ДНК

3. Встановлено зв’язок між мізками двох осіб

4. Три клоновані людські ембріони отримали стовбурові клітини

5. Виявлено нейтрино з іншої галактики

6. У лабораторії виростили міні-органи (органели)

7. Відкрито гігантські віруси, що не піддаються класифікації («Пандоравірус»)

8. Лікарі вилікували дитину, що народилася з ВІЛ-інфекцією

9. Витягти ДНК з 400 000-річної гомілкової кістки попередника людини (гомініда)

10. На дні Індійського океану виявлено втрачений континент Мауріція

Читать больше на kirovograd.comments.ua


КОММЕНТАРИИ:

  • Читаемое
  • Сегодня
  • Комментируют
Мы в соцсетях
  • Twitter