Авторизация
 
  • 17:51 – Кто хочет стать миллионером? выпуск 10/12/2016) смотреть онлайн 
  • 17:51 – Биатлон, мужская гонка преследования 10 декабря: смотреть онлайн прямую трансляцию 
  • 17:51 – Секрет на миллион. Киркоров (10.12.2016) смотреть онлайн 
  • 17:51 – Биатлон мужская гонка сегодня смотреть онлайн 10 декабря 2016 

Путіну не вистачить сил на Україну

162.158.78.245

Путіну не вистачить сил на Україну Росія продовжує стягувати війська до кордонів з Україною. Загальна кількість налічує близько 45 тис. осіб і сотні одиниць бойової техніки, за даними Ради нацбезпеки й оборони України. Із 4 по 8 серпня Москва проводить біля наших кордонів військово-повітряні навчання — із залученням понад 100 бойових літаків: винищувачів, бомбардувальників. У ніч на 6 серпня в Нью-Йорку відбулося термінове засідання Ради безпеки ООН. Його скликала Росія. Жодна з країн не підтримала пропозиції Москви направити в Україну російську гуманітарну допомогу. Учасники засідання заявили, що реальною причиною кризи є терористи, яких підтримує Кремль. А перший заступник глави Адміністрації президента України Геннадій Зубко сказав, що Київ вважатиме "миротворчий контингент" прямою агресією з боку Кремля. Як діятиме Москва, розпитуємо в експертів. — Путін може зробити що завгодно, бо в Росії створена система, де всі рішення приймає одна людина, — каже 59-річний Ігор Лосєв. — Ми не знаємо, які процеси відбуваються в його голові. Цілком можливо, він зважиться на відкрите вторгнення в Україну. Захід тисне на Росію лише економічними санкціями, а Путін зважає тільки на грубу силу. Але тих військ, що він зібрав на східних і північних кордонах з Україною, у Криму та При­дністров'ї, вистачило б для Грузії чи Азербайджану. Для України цього мало. Навіть якщо Росія зможе прорватися на підступи до Києва, далі нічого не вдіє. Для контролю над Чехословаччиною потрібне було півмільйонне військо. Щоб контролювати Україну, треба не менше 700 тисяч військових. Почнеться кривава партизанська війна, безперспективна для Росії. Отримають таку собі УПА, але бандерівщина буде по всій території України. Для Путіна це стане політичним самогубством і передумовою до загибелі сучасної Росії. Поки що Кремль ще не в глухому куті. І якщо Путін не психічно хворий, чого ми не знаємо, має можливості для відступу. Але чим далі, тим менше в нього залишатиметься шансів. Зараз він ще може злити "ЛНР" та "ДНР". Сказати, що ніколи їх не підтримував, а його неправильно зрозуміли, він претендував тільки на Крим. — Україна помиляється з приводу Путіна так само сильно, як і Росія, — вважає Віктор Небоженко, 61 рік. — Помиляється і канцлер Німеччини Меркель, але до неї останнім часом починає доходити страшна правда. Усі думають, що від солдата до реплік на телебаченні — усім керує Путін. Так було до війни. Сьогодні багато чого залежить від російського розвідувального управління. Путін вже не керує конфліктом на Донбасі. Два десятки генералів і полковників російської армії ведуть свою підпільну війну з Україною і Путіним одночасно. Вони воюють на свій страх і ризик, бо впевнені, що роблять краще для Росії. Тому зараз переговори з Путіним — безперспективні. Почавши війну з Україною, він втратив контроль над власною армією. Конфлікт на Донбасі триватиме довго. Російські військові мстяться Україні, бо ненавидять нас. Але справжньої війни ніколи не почнуть. За її оголошення відповідає президент. Генерали не можуть самі її оголосити. Але вони й далі перекидатимуть техніку і бандитів через кордон. Так триватиме, доки Україна не отримає над ними перемогу. Допомогти можуть наші західні партнери. Вони мають надати Україні новітню воєнну техніку. — Якби Росія хотіла ввести війська, то давно це зробила б. Як у фільмі "Вбити дракона": справжня війна починається раптово, — вважає Олеся Яхно, 36 років. — Те, що відбувається на українсько-російському кордоні — це психологічний тиск і на нас, і на Захід. Путін хоче подивитись, як далеко можуть зайти Європа і США в захисті України. Він не знає, як далі розвивати свою російську економіку й політику. — Москва готується до якоїсь активної наступальної дії, — вважає Микола Мельник, 67 років, генерал-лейтенант у відставці, працював у Головному управлінні розвідки Мін­оборони. — Друге військове навчання протягом року — такого не було в жодній країні. На блеф це не схоже. Та й розвідки НАТО, Великої Британії та Польщі говорять про небезпеку агресивних дій. Маємо бути готові до всього. Читать больше на gazeta.ua


КОММЕНТАРИИ:

  • Читаемое
  • Сегодня
  • Комментируют
Мы в соцсетях
  • Twitter