Авторизация
 
  • 04:01 – Опекун сериал 2016 1,2,3,4 серии смотреть онлайн 
  • 04:01 – Youtube видео лучшее на сегодня: мужчина ударил кенгуру в челюсть, чтобы отбить свою собаку 
  • 04:01 – Елена Кравец поделилась секретом стройной фигуры после родов 
  • 04:01 – Песню Тины Кароль будут изучать в школе 

Путінські щурі знову зашурхотіли. Головні напрямки обхідних ударів Кремля

162.158.78.241

Путінські щурі знову зашурхотіли. Головні напрямки обхідних ударів Кремля Протистояння путінського режиму і України не затухає, а попри всі санкції і жертви стає все жорсткішим. Не може бути жодних ілюзій, що кліка Путіна заспокоється. Сьогодні він робить все, що може. Так, вірні путіністи ще не сунуть на нас фронтами чи арміями – бо не можуть. Реакція світу була б жорсткою. Тому, у відповідності з КГБешним минулим, Путін йде в обхід. Ось головні напрямки обхідних ударів. Перший обхідний маневр – безсумнівно дипломатичний: Завдання, яке має вирішити Путін – це дипломатично ізолювати Україну. Для чого? Щоб не було дипломатичної підтримки законного права України на оборону від агресора. Від кого слід ізольовувати Україну. У першу чергу від тих країн, які не лише розуміють що відбувається, яка є реальна величина проблеми, але й з огляду на свої національні інтереси готові і реально беруть участь у підтримці України. До таких країн відносяться країни, які безпосередньо відчувають ту саму загрозу, що й Україна. А саме, якщо кинути оком на мапу, то ними мали б бути: Туреччина, Молдова, Румунія, Польща, Литва, Латвія, Естонія. До них можна додати країни другого ешелону Норвегію, Швецію, можливо Фінляндію. До цієї групи країн, які готові надавати дипломатичну допомогу Україні можна віднести США, Канаду, Велику Британію, можливо Нідерланди (після того як було збито Боїнг 777), Австралію – по суті англо-саксонський світ. Кого слід виводити з дипломатичного процесу вирішення «української кризи» у першу чергу? Звичайно лідерів і найбільш активних. Найбільшу загрозу відчувають країни Балтії і Польща. Тому їх Путін буде найактивніше виштовхувати з дипломатичного процесу. Найважче буде Польщі. Вже зараз силами ситуативних «союзників» Путіна у ЄС її в особі Радослава Сікорського всіми силами відсувають на маргінес. Спочатку блокують його кандидування на місце Верховного представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки – з огляду на те, що Катрін Ештон завершує свою місію. Потім не допускають на переговори щодо «української кризи» у Берліні – там запрошують тільки міністрів закордонних справ Німеччини, Франції, Росії та України. Українське МЗС на це ведеться. На жаль. Неначе не бачить, що це обхідний маневр. Наступним потрібно викинути з процесу США. І появляється пропозиція від якої не можна відмовитися Александра Лукашенка – напевно сам здогадався J - організувати зустріч у форматі Росія, Білорусь, Казахстан і Україна. Це так би мовити, була пробна куля – а раптом лох з розпачу погодиться. Тим більше, якщо підкріпити пропозицію кількома сотнями танків та Градів, які, як гриби проростають на полях Донбасу. Звичайно, що такий «розводняк» передбачав торг і поступну. Ну і доторгувалися – в зустрічі візьмуть участь ще й комісари ЄС. Все це подається як безпрецедентний успіх, неймовірна поступка і т.д. Але стежте за руками «КГБистских наперсточников» - при цьому США (!), самі США (!) успішно виведені з дискусії! Однак про що дискусія? Про право суверенної (чи вже ні?) країни з назвою Україна вирішувати свої питання – асоціацію чи ні з ЄС. Таким чином, як вже не один аналітик зауважив, Україну, окрім всього іншого, позбавляють і її суверенного права, тобто позбавляють суверенітету. Таким чином бачимо, як неначе б то вайлувата російська дипломатія кілька разів обвела навколо пальця практично цілий світ. Питання виведення з дискусії США, Польщі, Канади і т.д. поволі вирішується. Тобто реалізується путінський план дипломатичної ізоляції України. Другий обхідний маневр – інформаційний: Потрібно переламати інформаційну ситуацію на користь режиму Путіна. Благо, що інформаційних ресурсів у РФ маса. І не лише одіозне RT (Russia Today) та Life News і ще маси російськомовних каналів. Режим Путіна успішно прикормив масу голодної публіки з цілого світу, яка тепер актуалізується для так би мовити «безстороннього» висвітлення кризи. Навіть пишучи «криза» я ведуся на путінський посил, який полягає у тому, щоб змістити чи підмінити сенси – і не вести мову про напад Російської Федерації на Україну, не про Анексію Криму, не про російсько-українську війну на Донбасі (при цьому Крим українська влада (!) вже de facto, йдучи на поводу Кремля, трактує як територію Російської Федерації – бо наступу (і це правильно) на територію Криму не веде). Російських військовослужбовців і нас, і весь світ змушують (саме так – змушують) називати «ополченцями». Змінюються сенси, і війни немає. Є АТО. Анексованої території Криму теж майже немає. Є… фактично територія РФ. Вбитих російськими (саме російськими, а не місцевими) окупантами немає. Є «груз 200». Немає поранених російськими (саме російськими, а не місцевими) окупантами. Є «груз 300». Самі ж хизуємося цими ловко підкинутими нам слівцями-пастками. Путін чинить агресію, розв’язав війну, окупував частину суверенної країни, і змушує нас самих і весь світ вдавати, що немає ні війни, ні вбитих, а потім дивуємося, що світ не бачить ніякої проблеми. Звісно, не бачить, тому, що попався у путінську пастку смислової війни, про яку мало хто й чув. Однак вона ще більш ефективна, ніж ті російські «Гради», які під закриті очка світу трощать цілий регіон. Російська інформаційна війна проти України є когнітивною війною, в якій Росія пробує, причому успішно, програмувати мислення не лише своєї сторони, але й супротивника у потрібному їй напрямку. Тому годі дивуватися, що іноді сердобольні бабусі зустрічають українську армія словами «Спасибо, что вы освободили нас от бандеровцев и Правого сектора». Чи люди, які прибігли на роздачу продуктів з військових вантажівок, кленуть «киевскую хунту». Люди просто не в стані справитися з тими мислевірусами, якими завошивлені їхні мізки. Інформаційні диверсії можуть мати різні приводи. Однак їхня мета – демобілізувати українське суспільство. З останніх можна навести – рух солдатських матерів, дружин та тещ – з тим, щоб не пустити призваних солдатів на фронт. Важко таке уявити в Росії. Це не означає, що немає проблем з екіпіровкою чи некомпетентністю командирів. Це є всюди і у всіх армій. Однак, коли до цих акцій залучаються «актриски», які і дітей не мають, а працюють на камери, то виникають запитання. Особливо коли до цих акцій залучають пряму агентуру, яка засвітилася ще в протестах проти видобутку сланцевого газу – як от у Львівській області членкинь так званої секти догналітів (http://lohotron.in.ua/2011/08/zahroza-relihijnoho-teroryzmu-v-ukrajini/ ). Хоча не тільки. Однією з перших, яка почала «бити на сполох» і не пускати наших хлопців на фронт (http://dyvys.info/polityka/bilya-yavorivskoho-polihonu-panika-i-kryky-sprovokovani-deputatkoyu-seh-zhinky-namahalysya-pobyty-henerala.html ), стала така собі Ірина Сех – членкиня ВО «Свободи», знатна борчиня (теж разом з догналітами (http://zik.ua/tv/project/lustracija/news/9129 ) ) з видобутком сланцевого газу і донедавна глава Львівської ОДА (!). Повторюю – в армії були і є проблеми. Але сьогодні блокування процесу мобілізації є прямою роботою на путінський режим. Свідома ця робота, чи по дурості – робіть висновки самі. Просто якось так складається цікаво. Так само Росія програмує і мислення західних обивателів. І своїми інформаційними потоками, І своїми смисловими підмінами. І через технічні інформаційні засоби. І через «підставних качок» - від прикормленої путінським режимом на всяких Валдайських форумах професури та інтелектуалів, до попсових ідолів та божищ західного масскульту. Третій обхідний маневр – агентурний: Очевидно, що Путін задіює вже всі свої ресурси. Від тих самих догналітів до галицьких сепаратистів. Так-так – ви не помилилися. Після Майдану ця розробочка Путіна була дещо приморожена. І кілька місяців не діяла. Як і різні там русинські рухи і інші проектики ФСБ. Однак, час пройшов. І агентура знову актуалізується. Причому істотно, що наші вороги великі жартівники. Удари по Україні будуть робитися з цілком неочікуваного боку. І навіть зсередини революційного горнила. Гадаю, що читачі цього тексту не настільки невинні, щоб не розуміти того, що у путінська агентурна грибниця глибоко зачаїлася і всередині наших середовищ. Точніше – «наших» середовищ. І демократичних, і націоналістичних. А найбільше серед гіпернаціоналістичних. Малесенький приклад: «В День независимости Украины Галичина собралась отделяться (http://www.ukraina.ru/news/20140816/1010187053.html )», - пише сайтець «украина.ру» : «На западной Украине в Галичине с первых дней горячо поддерживали Майдан и новую киевскую власть. Однако в последнее время там стали появляться листовки, призывающие на марш за Галицкую автономию». А далі ще краще: «Досить посилати наших дітей на смерть! Покажемо Києву Галичину!» Цей сайтець навіть анонсує проведення у Львові на день Незалежності ходу під цими гаслами. Красіво. Майже як у Ірини Сех. Подивимося, чи щось з цього вийде. Або ще: Нещодавно громадська організація «Вища школа професійної політики» раптом організовує круглий стіл «Ідентичність Галичини: актуальність для сучасної України» (http://pressclub.lviv.ua/index.php?id=13&tx_ttnews%5Btt_news%5D=2532&cHash=031b955fadc7c2ca22161b76ef43e96d), де анонсує участь таких собі Івана Вакарчука, Тараса Возняка і Ярослава Грицака, і т.д. При цьому навіть не думає їх повідомити про їх «участь». Прикривається їх цитатами. Одним словом під час війни плекає галицьку відрубність. Зі здивуванням дізнавшись, що мене без мене женили, дивлюся, хто ж то так ловко нас «помел». І тут пішло-поїхало. «Вища школа професійної політики» партнер «международной академии иновационніх социальніх технологий» в городі Москва. А ось і договір між ними (http://vspp.org.ua/ugoda-pro-spivpracyu/). Воно, звичайно, все б нічого, якби не подальше юзання наших імен вже після провалу цього заходу у Львові. Прийшлося опротестовувати. Якщо гадаєте, що сепаратисти сидять лише у харківському «Оплоті», то ознайомтеся з його двійником зі Львова, який закладався з розрахунку на те, що буде задіяний в разі чого. Це «Международное общественного движение Открытая конфедерацыя европейских и азиатских народов МОД «ОКЕАН»» (http://www.mod-ocean.org/?cat=24 ). Патроном його є, звісно, Владімір Путін - собиратель Земли Русской (http://www.mod-ocean.org/?p=730 ). А Ось і Региональное отделение МОД «ОКЕАН» во Львовской области (http://www.mod-ocean.org/?cat=37). Ознайомтеся зі списком прихильників собирателя Земли Русской. Ну а головою МОД «ОКЕАН» во Львовской области обраний «Мальсагов Владимир Борисович – председатель ЛОО «Общевоинский союз Украины», генеральный директор группы компаний «Агентство экономической безопасности» - очевидно це охоронна фірма. Таких несепаратистських та пропутінських подригів можна навести безліч. Але це тільки одна із тем, яку будуть розкручувати. А є ще релігійний. Якщо говорити про Львівщину, то тут пальму першості мають все та ж агентурна мережа, яка прикривається рясами догналітів. Країна спливає кров’ю. А вони під шумок роблять свою справу. Останнім часом притарабанили невідомо звідки триметрову фігуру, як вони кажуть, «Ісуса Христа», і встановили її в самому центрі міста. Мало того, що без дозволу. Та ще правлять там для релігійних неуків та роззяв свої шабаші – пишу саме так – шабаші – бо дійшло до того, що Папа римський мусів відлучити їх від Церкви. Збирають паству. Однак неосвічені міські владці бояться усувати цю їхню карикатуру на Спасителя з центру міста. Догналіти мають широкий профіль – ведуть боротьбу не лише проти сланцевого газу та мобілізації до української армії. Головна їхня тема – це внесення розколу у Українську Греко-Католицьку Церкву. Ще один фронт – це внесення в українське суспільство міжнаціональної і мовної ворожнечі. Тут, звісно, заспівувачем є славна «орлиця» Ірина Фаріон. Перед анексією Криму на першому ж засіданні Верховної ради після побоїща на Майдані підірвала ситуацію з тим нещасним мовним законом. Ну і нема Криму. Хоча, звісно, не завдяки їй. Однак, як же ж красіво… А нещодавно, коли Українська армія і українські добровольці почали реально перемагати – та ж сама «орлиця» вискочила з новою провокацією (http://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/53ec980d4f0c0/ ) – конче повписувати в паспорти національність. Бо ж на сході, як бачимо, добра половина тих, хто обороняє Україну від агресора є російськомовними. І чимало власне етнічних росіян. В україні попри все за останні місяці все ж іде процес консолідації новітньої динамічної політичної нації. Тому Путіну треба негайно вбити клина. Що і робиться. Очевидне одне – «лед тронулся» - агентуру патиками виганяють з лежбищ у поле. Далі буде. Тому ждімо подальших провокацій і спроб задушити українську революцію як руками цієї агентури, так і руками тих недалеких політичних ідіотів, які підуть за черговими «попами гапонами». Спеціально даю приклади з Львівщини для того, щоб було розуміння того, а що ж робиться на Черкащині чи Полтавщині. Не кажучи вже про Закарпаття… Львівщина не оригінальна. Хоча знакова. Для упокорення України режиму Путіна всі засоби годяться. Тому будьмо пильними і мудрими. Часи нас чекають важкі. Тільки холодний розум може вберегти нас від хибних кроків. Читать больше на Glavcom.ua


КОММЕНТАРИИ:

  • Читаемое
  • Сегодня
  • Комментируют
Мы в соцсетях
  • Twitter