Авторизация
 
  • 03:16 – Осколки счастья: смотреть 173-174 серию онлайн 
  • 03:16 – Вести в 20:00 последний выпуск 07 12 2016 смотреть онлайн 
  • 03:16 – Вечерний Ургант. Наташа Королева и Pet Shop Boys (07.12.2016) смотреть онлайн 
  • 03:16 – Отель Элеон 9 серия (08.12.2016) смотреть онлайн 

Чи їхати Порошенку в Мінськ?

162.158.78.167

Чи їхати Порошенку в Мінськ? Ну, він поїде. Сміливі нестандартні ходи українська дипломатія ще не освоїла. Але в плані теоретичної вправи для студентів-міжнародників - можна ж помоделювати ситуацію? В теорію змов я не особливо вірю. Зокрема, не особливо вірю в пакт Путіна-Меркель. Просто не може Меркель публічно говорити одне (територіальна цілісність, визнання анексії Криму неможливе), а робити інше. Просто тому, що коли це випливе назовні (а випливе, бо відповідно до логіки любителів теорій змов Порошенко не має виходу - змушений буде погодитися), їй цього не простять. Звучить висопатетично? Та ні - не вибачать політичні опоненти. Упіймають на слові, порівняють слова і дії. І все. Для Меркель і її партії - це крах. Не вірю, що Меркель готова на такі угоди з Путіним і з практичних міркувань. Меркель давно керує країною. Знає, що це таке. Тому вона прекрасно розуміє, що неможливо дистанційно керувати чимось, що залишиться від України. Розуміє, що і Путін не зможе керувати тим, що насправді хотів би відкусити. Ну, і вона також розуміє, що не зможе купити Порошенка. Тобто не зможе дати йому нічого, що дозволило б йому погодитися на анексію Криму (а без цього ніяке врегулювання з точки зору Росії неможливе). Що б вона теоретично не запропонувала Порошенку (а прямих хабарів німецька політика не визнає, то ж мова йде про допомогу на відновлення чи ще щось подібне), якщо він погодиться на таку умову, то вже ніколи не зможе скористатися політичними дивідендами, які може отримати від німецької допомоги чи заступництва. Не дозволять українці. Але навіть якщо такий пакт Путіна-Меркель і існує (ще раз повторюсь - не вірю, але теоретично можу припустити), то Меркель не зможе переконати Порошенка дистанційно. Тобто, вона має бути присутня на переговорах, де така оборудка буде укладена. А ось в Мінську її якраз і не буде. Комісари Європейської комісії на таку роль не підходять категорично. Порошенко не настільки наївний, щоб погодитися на комбінацію: їдь в Мінськ, погоджуйся на все, що скаже Путін, а я тобі потім допоможу. Отже, якщо пакт Меркель-Путін і існує, то реалізуватися в Мінську він не може. Не та комбінація гравців, не та ситуація, коли будь-хто готовий пожертвувати (з Путіним все і так зрозуміло, а з точки зору Порошенка ситуація теж не настільки вже і критична, щоб жертвувати своїм майбутнім, ідучи на неприйнятні для активної більшості українців компроміси). Зрадити Україну Порошенко теж не може і не буде. Перш за все, він не та людина (торганути він загалом може, я сам був свідком, але не проторгуватися. Тим більше такими речами). По-друге, готуючись до чогось подібного, не можна виголошувати настільки патріотичних промов, яким було президентське послання на День Незалежності. Просто тоді обман буде не лише очевидним, але і цинічним. А за нинішніх обставин в українському суспільстві подібний обман (після виступу на День Незалежності поїхати в Мінськ і "здати Крим" чи ще щось) це вже не просто втрата посади, але і чогось значно більшого. Ні, це явно не шлях Порошенка. Як би до нього не ставились, але він людина з вірою і переконаннями. Таким чином, значення переговорів в Мінську в чомусь іншому. А це в свою чергу значить, що миру для України в Мінську досягнуто не буде. Навіщо ж тоді їхати? Ні, я цілком розумію і погоджуюсь, що Україна не може отак просто взяти і відмовитися від усіх чи будь-яких контактів з росіянами (навіть в разі повного розриву дипвідносин певні контакти через наближених бізнесменів, політиків чи спецслужби можливий і навіть корисний). Тим більше, що якісь консультації по угоді про асоціацію ми (Україна) таки, судячи з усього, пообіцяли і європейцям, і росіянам. Але що дає Порошенку цей візит? АПУ устами Валерія Чалого пояснило лише про якусь надію і шанс, за який треба тримати кулаки (як на мене, то краще вже тримати палець на спусковому гачку). Але ми вже ніби розуміємо, що шансу цього немає. Угода про асоціацію - це теж не мета. Угода підписана. Ратифікація в Україні від консультацій в Мінську навряд чи залежить. Покарати Україну нератифікацією Угоди за неявку Порошенка в Мінськ європейці теж не зможуть. Далі слід сказати кілька слів про американський фактор. Віце-президент США говорив з Порошенком по телефону через пару годин після його зустрічі з Меркель. Факт цікавий. Субота все ж таки. Був цілий робочий тиждень до цього. Тобто поговорити спокійно можливість була. Але поговорили тоді, коли Меркель поїхала. Невже вони вже не чують, що вона говорить? Або чують і далі, при чому настільки добре, що змушені телефонувати Порошенку після її візиту і говорити: не поспішай за 500 млн.євро на відбудову робити якісь рішучі кроки, адже США готові теж залучитися до конференції донорів і дати грошей на це безумовно конче потрібне діло. Напрошується висновок, що мета візиту в Мінське або ретельно приховується, або її просто немає. Тобто українська делегація їде в Мінське не заради якогось конкретного досягнення, а заради самого процесу (ну, хоча б для того, щоб ніхто не зміг звинуватити нас у зриві мирного врегулювання, або щоб продемонструвати українцям, що Порошенко з усіх сил намагається виконати передвиборчу обіцянку дати країні мир). Нічого іншого я вигадати не можу. Ну. не можу повірити, що президентські піарники намагатимуться "продати" нам ідею, що цими переговорами ми "досягли визнання української влади з боку Росії і держав-членів Митного Союзу". Я готовий визнати, що не розумію справжню причину візиту Президента України до Мінська. Тому логічно піти від зворотнього - подумати, а що буде, якщо не поїхати? З Угодою про асоціацію ніби все ясно. З газом все теж більш-менш ясно, бо йде суд між Нафтогазом і Газпромом, питання це в компетенції Уряду, а не Президента, то і домовлятися особливо зараз немає про що. Про мир з Путіним не домовишся. Люди, на жаль, гинутимуь і далі. Але одне діло, коли люди гинуть в бою, звільняючи крок за кроком нові міста і села, а зовсім інше, коли під час якихось односторонніх перемир"їв, без права на відповідь чи просувань уперед. Проходили вже це - не варіант. Не дадуть грошей на відбудову? Тепер дадуть. Як не одні, так інші. А швидше за все - і одні, і інші. Нехай попробують після публічної обіцянки Меркель в Києві не дати, ото вже розминатиметься МЗСівський молодняк на переговорах з німцями, цілком щиро обурюючись, а де ж обіцяні гроші і допомога, казали ж, що воювати за нас не хочете, але заплатите за відбудову? Путін почне війну? Ну так а зараз у нас що? АТО? І природно, що єдиною причною для повномасштабного вторгнення Росії в Україну Путін не міг вигадати нічого іншого, окрім неявки Порошенка в Мінськ. Тобто якихось серйозних наслідків відмова від Мінську для України, швидше за все, не матиме. Тому розглядаємо такий варіант: в результаті якогось нічного обстрілу чи захоплення техніки або полонених-росіян Порошенко публічно заявляє - ніяких переговорів - я в Мінськ не їду. Далі говоримо європейцям і американцям: ви ж бачите, що твориться, якщо я поїду в Мінськ, то мій літак вже ніколи не сяде в Україні - мене не пустять українці. Я усією душею хочу миру, але ж Путін усією душею хоче військової перемоги. То ж які з ним переговори? Давайте так, треба ще одна хвиля санкцій. Треба, щоб вони відчули втрати, щоб далі розхиталась ситуація в РФ, щоб Путін захитався, припинив постачання терористів, ось тоді ми з ним про все і домовимось. Україцям кажемо: Бог свідок, я хочу миру, але в такій ситуації повірити, що цього хоче Росія я не можу. То ж про що я буду говорити з вбивцями, які навіть не визнають своєї участі у вбивстві. Тобто, не поїхати в Мінськ - це теж можливе продовження партії. І хто зна, чи гірше за те, яке складеться в результаті візиту. Ось такий пасьянс я би розкладав, якби сидів на Банковій. Сподіваюсь, що вони його розклали і розібрали, а не просто погодились на перший запропонований варіант. Читать больше на Glavcom.ua


КОММЕНТАРИИ:

  • Читаемое
  • Сегодня
  • Комментируют
Мы в соцсетях
  • Twitter