Авторизация
 
  • 03:01 – Отель Элеон 10 серия 12.12.2016 сериал смотреть онлайн 
  • 03:01 – СашаТаня 3 сезон 17 серия 08.12.2016 смотреть онлайн 
  • 03:01 – Письмо Деду Морозу: образец, текст, адрес, как написать 
  • 03:01 – Дмитрий Тарасов отказался находиться в компании Ольги Бузовой. Видео 

Між атомом і газовою трубою - Экономика и бизнес - Newseek

162.158.78.67

Між атомом і газовою трубою - Экономика и бизнес - Newseek Веймарський трикутник може стимулювати проведення енергетичних реформ в Україні Співпраця країн Веймарського трикутника в енергетичній галузі буває дуже складною. Як на політичному рівні, так і в енергетиці більше спільного між Францією та Німеччиною. Польщі доводиться щоразу відмовлятися від своїх пріоритетів, аби здобути прихильність решти країн групи у питаннях цієї сфери. Ця проблема справлятиме значний вплив на можливості взаємодії трикутника з Україною. Польща залежить здебільшого від кам’яного та бурого вугілля. У 2012 році на вугілля припадало 55% спожитої країною енергії. Інші джерела — це нафта (26%), природний газ (15%) і відновлювані джерела енергії (4% споживання). Наша промисловість недостатньо енергоефективна, тобто Польща споживає більше енергії для вироблення ідентичного продукту, ніж інші держави Веймарського трикутника. Польська промисловість дає більше викидів, що забруднюють довкілля. Тому погляди поляків і їхніх західних партнерів на кліматичну політику та просування відновлювальних джерел енергії відрізняються. Західна Європа має багаторічну традицію екологічних рухів, у парламентах західних країн працюють партії зелених, активними є неурядові організації, які займаються питаннями захисту природи та змін клімату. Париж і Берлін, як правило, залишаються глухими до аргументів, що вугільна енергетика може бути більш інноваційною, чистою та корисною для економіки. Виняток тут становить Німеччина, де ця галузь енергетики досі залишається розвиненою. Французькі дебати на тему енергетики дещо відрізняються від німецьких і польських. В своїй енергетичній політиці ця країна значною мірою робить ставку на атомні електростанції. В 2012 році вони виробляли понад 407 терават-годин, тобто 83% електроенергії у Франції. Французи є третіми після німців і канадців експортерами електроенергії. Країна — другий після Німеччини виробник біопалива в Європі. Оскільки Франція має розвинений атомний сектор, французів не турбує близька німцям та полякам дискусія, якою мірою Європа може дозволити собі залежність від вуглеводнів із Росії. Франція, на відміну від країн Центрально-Східної Європи, має доступ до газу та нафти з країн Північної Африки і англосаксонських бірж. Натомість Німеччина завжди схилялися до співпраці з Росією. Своєю чергою, Варшава прагне позбутися залежності від імпортної сировини. Польща захищає свій вугільний сектор від занадто жорстких заходів у сфері кліматичної політики, накладаючи вето на нові пропозиції у Брюсселі та виступаючи проти великих інвестицій у відновлювальні джерела енергії, а також провадить активну діяльність, спрямовану на диверсифікацію джерел постачання природного газу та нафти, — наприклад, споруджує термінал рідкого скрапленого газу в місті Свіноуйсцє. Отож, в енергетичній політиці країн трикутника набагато більше відмінностей, ніж точок дотику. Чи єднає щось ці країни у питаннях української енергетики? Найбільш у цьому зацікавлена, звичайно ж, Польща. Саме поляки ініціювали переговори між Європейською комісією, Україною та Росією на газові теми, з яких їх потім було відсторонено. Реформи, завдяки яким Польща стала менше залежати від природного газу, є аргументом для українськи експертів, котрі є прихильниками диверсифікації. Однак більш ефективними у просуванні енергетичних рішень в Україні виявляються німці. Вони наполягають на збільшенні інвестицій у відновлювальну енергетику. Країни Веймарського трикутника все ж можуть взаємодіяти у сфері запровадження на берегах Дніпра директив ЄС у газовій та електроенергетичній сферах, які санкціонують об’єднання ринків природного газу та електричної енергії на території Енергетичної спільноти, до якої входить і Україна. Крім того, Веймарський трикутник може стимулювати енергетичні реформи в Україні. Це, мабуть, єдиний пункт, у якому держави-члени можуть ефективно співпрацювати. Для всіх країн-членів трикутника має бути важливим запровадження на території України законодавства, яке підвищить стандарти функціонування компаній, захистить інтереси всіх суб’єктів, котрі беруть участь в обміні сировиною та електроенергією. Тут збігаються інтереси Франції, Німеччини, Польщі та України. Завдяки імплементації третього енергетичного пакету в Україні буде запроваджено розділ власників (unbundling), принцип вільного доступу до пропускних спроможностей (third party access) та інші механізми, спрямовані на дерегуляцію ринку газу та електроенергії. Завдяки цьому український енергетичний сектор буде привабливішим для західних інвесторів. Енергетична інфраструктура України потребує модернізації. Це особливо важливо з огляду на той факт, що Україна є основною транзитною країною в Європі. Український енергетичний мікс надзвичайно залежить від природного газу, який походить здебільшого з Росії. На цю сировину припадає 40% українського споживання енергії. Далі йде вугілля (28%) й атомна енергія (18%). Ці дані говорять, що саме Веймарський трикутник може дати Україні. Поляки здатні забезпечити технічну можливість отримання газу із Заходу, що вже й відбувається. «Нафтогаз» імпортує його на підставі угоди з німецькою фірмою RWE через Польщу, Словаччину та Угорщину. Німці можуть запропонувати постачання того ж російського газу, але постачати його газопроводом «Північний потік» дешевше. Франція могла би допомагати розвитку українського атомного сектора. Веймарському трикутнику як єдиному цілому вистачить сил підтримати реформи української енергетики. Читать больше на kirovograd.comments.ua


КОММЕНТАРИИ:

  • Читаемое
  • Сегодня
  • Комментируют
Мы в соцсетях
  • Twitter