Авторизация
 
  • 07:47 – Comedy Woman (ТНТ) 7 сезон 46 выпуск 02.12.2016 смотреть онлайн 
  • 07:47 – Вечерний Ургант. Кристина Орбакайте 02.12.2016 смотреть онлайн 
  • 07:47 – Голос 5 (02 12 2016) 14 выпуск смотреть онлайн 
  • 07:47 – Каверы Под звуки поцелуев Бузовой: 14 видеозаписей в Инстаграм, флешмоб друзей и лучший мужской кавер 

Російські олігархи невдоволені Путіним, але бояться його - Forbes

162.158.78.106

Російські олігархи невдоволені Путіним, але бояться його - Forbes Мільярдери з оточення президента Росії Володимира Путіна невдоволені його агресивною політикою проти України і Заходу. Декотрі з них насмілюються "між рядків" критикувати президента, однак об'єднуватися проти нього бояться. Про це пише на сторінках Forbes Пол Родеріг Грегорі. Російські олігархи насправді невдоволені агресивною політикою президента, оскільки це нашкодило їхньому бізнесу і коштувало вже більше 60 млрд дол., що дорівнює чверті їхніх статків. Але Путін не боїться, що олігархи можуть об'єднатися проти нього, оскільки його друзі по КДБ контролюють всі силові структури. В разі непокори кожен з російських мільярдерів, яким президент дозволяв незаконно збагачуватися останні 15 років, може повторити долю Володимира Євтушенкова, який потрапив під слідство через відмову віддавати свою нафтову компанію. "Таким чином, 21 олігарх на ділі залишаються безпорадними, тому що диктатор може відібрати їхні статки в будь-який момент", - пише оглядач, порівнюючи ситуацію з часами Сталіна. Радянський диктатор кидав своїх друзів за ґрати, щойно хтось із них виступав проти його лінії. Путін же "тримає в заручниках" власність свого оточення. Один із колишніх російських олігархів Сергій Пугачов заявляв, що в Росії більше не існує меж між приватною і державною власністю. Все підконтрольне особисто президенту Путіну, а олігархи насправді є лише його "феодалами". Оглядач нагадує про термін "селекторат", котрий означає групу людей у суспільстві, які насправді обирають владу і, вплинути на які намагаються політики. При цьому "селекторат" може бути широким (мільйони громадян в демократичних країнах) чи вузьким (політична еліта правлячої партії, яка призначає президента і голову уряду). У Володимира Путіна, на думку оглядача, теж є свій "селекторат", який нібито в Росії широкий. Але на ділі, Путіна до влади привела вузька група олігархів і силовиків з оточення Бориса Єльцина, яка 15 років тому обрала нового президента Росії за зачиненими дверима, як це було в часи СРСР. При цьому, на відміну від радянської еліти, нинішня російська не обов'язково повинна сліпо слідувати за курсом "вождя". Приміром, колишній міністр фінансів РФ Олексій Кудрін сміливо критикував економічну політику Москви в Давосі. Однак, економічна критика – це одна справа. На думку оглядача, варті особливої уваги випадки, коли хтось із "селекторату" Путіна починає критикувати його зовнішню і внутрішню політику. Автор звертає увагу на нещодавні висловлювання Євгена Примакова під час одного з його виступів у Москві. Примаков працював у державному апараті СРСР в часи Михайла Горбачова, був головою спецслужб Росії за Єльцина, з 1998 по 1999 рік очолював російський уряд. "Між рядками" він висловився критично щодо поведінки Путіна, при цьому уникаючи прямих обвинувачень на адресу президента. Зокрема, говорячи про необхідність проведення децентралізації в РФ, Примаков нагадав про обіцянки президента позбутися економічної залежності від продажу газу і нафти. Він також заявив про необхідність дати місцевій владі ухвалювати автономні рішення і складати свій власний бюджет, цим самим кинувши виклик владній вертикалі Путіна. Примаков також розповів, що Росія повинна відмовитися від політики самоізоляції, яку проводить Путін останній рік. Він назвав плани збудувати міст в Крим популістським рішенням на папері, "для телебачення", яке на ділі не можна втілити. А Донбас у складі України відповідає інтересам Росії, тому Москві не варто підтримувати проросійських терористів. При цьому, за його словами, Москва повинна бути відкритою для співпраці з НАТО у боротьбі проти тероризму і наркоторгівлі. А репресувати опозицію немає сенсу, оскільки вона не популярна і не становить загрози для режиму. Оглядач зауважує, що Путін ніяк не відреагував на таку критику його політики. Читать больше на gazeta.ua


КОММЕНТАРИИ:

  • Читаемое
  • Сегодня
  • Комментируют
Мы в соцсетях
  • Twitter