Авторизация
 
  • 05:16 – Осколки счастья: смотреть 173-174 серию онлайн 
  • 05:16 – Вести в 20:00 последний выпуск 07 12 2016 смотреть онлайн 
  • 05:16 – Вечерний Ургант. Наташа Королева и Pet Shop Boys (07.12.2016) смотреть онлайн 
  • 05:16 – Отель Элеон 9 серия (08.12.2016) смотреть онлайн 

Путін завозить до Криму ядерну зброю

162.158.78.71

Путін завозить до Криму  ядерну зброю 16 березня торік самопроголошені лідери Криму, яких направляли з Москви, провели на півострові референдум за його входження до складу Росії. "За" проголосували 1 млн 233 тис. людей — 96,77% із тих, хто прийшов на дільниці. Через два дні Москва оголосила Крим частиною Російської Федерації. 5 березня на сайті газети "Крымская правда" провели опитування: як жителі півострова проголосували б на референдумі зараз, через рік після його анексії. Відповіли 4510 осіб. 61% — за ширші повноваження Криму у складі України, 19% — за приєднання до Росії, 20% — не пішли б голосувати. Опитування із сайта видалили. Повідомили, що результати спотворені хакерами. — Насправді в торішньому референдумі взяли участь 34 відсотки кримчан. Приблизно стільки ж були — за Україну. Решта — обивателі, які ні туди й ні сюди. Готові стати на бік переможця, — розповідає 55-річний Андрій Клименко, економіст, редактор кримського сайта "БлекСі", експерт благодійного фонду "Майдан закордонних справ". — За офіційними результатами, у Криму за Росію проголосували більше людей, ніж у Севастополі. Такого бути не могло. Севастополь — значно більш промосковський. Що обіцяла Росія рік тому? — Збудувати нові санаторії, міст через Керченську протоку, дороги. Почали лише реконструкцію поромної переправи і військових об'єктів. Утричі вищих за українські пенсій кримчани теж не отримали. Була тільки надбавка. З українського на півострові лишилися торговельні мережі "Сільпо", "Фуршет". Вони зареєструвалися за російським законодавством, платять податки в бюджет окупанта. Жодної української школи нема. Лише десяток українських класів, створених на прохання батьків. Кажуть, ціни на продукти виросли у три-чотири рази? — Ціни зросли, а зарплати зменшилися, — продовжує Андрій Клименко. — За час незалежності в Україні люди звикли жити в умовах анархічної свободи. У Криму проходили сотні мітингів проти вирубування дерев, забудовування пляжів. Було активне громадянське суспільство. А тепер: "сидіти і не висовуватися". Це нікому не подобається. У Росії Путін ­закручував ­гайки протягом 15 років, а в Криму зробив це за рік. ­Людей примушують приймати російське громадянство, відмовлятися від українського. Без їхнього паспорта ти — ніхто. Якщо дізнаються, що маєш паралельно український — оштрафують. У перші два місяці неугодних активістів і журналістів арештовували, викрадали, убивали. А торік 9 травня набула чинності стаття кримінального кодексу, за якою за слова у черзі "Крим — це Україна, а Росія — окупант" можуть дати три роки тюрми. Якщо зробите це у ЗМІ чи блозі — отримаєте п'ять. Працює система доносів. Продовжуватимуть репресії проти кримських татар. Їх або розколють: створять окремий меджліс, який складе присягу на вірність Путіну. Або оголосять поза законом. За останній рік із Криму виїхали до 40 тисяч людей. Російська влада заявила, що два мільйони жителів півострову не потрібно. — Путін робить там величезну військову базу. Зараз військових близько 30 тисяч. А буде втричі більше. Відновлюють 11 військових аеродромів. З літа завезли ядерні боєголовки для авіабомб і крилатих ракет. Протягом двох наступних років туди зайдуть по шість бойових кораблів і нових підводних човнів. Путін робить із Криму гігантський військовий плацдарм. Звідти може дістати ­ракетами до Румунії, де ­будується база протиповітряної оборони сил НАТО. Росія націоналізувала майже все майно Криму. — За перші сім-вісім місяців забрали муніципальну й державну власність: порти, Чорноморнафтогаз, нафтові й газові родовища, сільськогосподарські підприємства, майже 140 санаторіїв, винозаводи. Це 400 об'єктів. У січні-лютому взялися за приватну власність: 270 об'єктів у Криму і 30 — у Севастополі. Це медичні клініки, хлібокомбінати, автовокзали й автопарки, майно мобільних операторів. Яку політику щодо Криму останній рік провадила Україна? — Через три дні після анексії у Москві з'явилося міністерство у справах Криму. Україна ж не створила жодного державного органу щодо півострова. Є лише відділ в Адміністрації президента й у секретаріаті Кабміну. А там же наша власність, люди, купа питань з оформлення ­документів. Треба запровадити санкції проти Криму. Бо ми одною рукою воюємо з Росією, а другою — торгуємо. Наші торгові мережі щодня поставляють туди по 500 фур харчів. Установіть продовольчу блокаду. А на кордоні Херсонської області з Кримом відкрийте великі гіпермаркети й ринки. Натомість Україна офіційно організувала там митницю і прикордонників. Тобто, де-факто визнала анексію. Оце нічогонеробіння нашої держави примушує думати, що була таємна домовленість Порошенка з Путіним: "я не пробиваю коридор до Криму через Маріуполь, а ви й далі нас годуєте". Читать больше на gazeta.ua


КОММЕНТАРИИ:

  • Читаемое
  • Сегодня
  • Комментируют
Мы в соцсетях
  • Twitter