Авторизация
 
  • 23:36 – КВН 55 лет Кубок мэра Москвы 04 12 2016 смотреть онлайн 
  • 23:36 – ДТП под Ханты-Мансийском 4 12 2016: число погибших возросло до 12, в реанимации находится 21 ребенок 
  • 23:36 – «Синяя птица» конкурс 2016 выпуск 4 от 04.12.2016 смотреть онлайн 
  • 23:36 – Страшная авария в ХМАО, где погибли 10 детей, попала на ВИДЕО 

Як Східне партнерство вистояло у Ризі

162.158.78.223

Як Східне партнерство вистояло у Ризі Президент України заявив, що дуже задоволений результатами саміту в Ризі.
Про те, що навколо спільного документа за підсумками саміту "Східного партнерства" в Ризі розгорілися неабиякі пристрасті, говорили ще до офіційного початку заходу. Як розповів ВВС Атіс Лейіньш, депутат Сейму Латвії, яка нині головує в Євросоюзі, "була дуже велика боротьба довкола тексту декларації", і сторони дуже ретельно підбирали слова. Це проявилося і під час фінальної прес-конференції, початок якої затримали майже на годину, а в кулуарах в цей час заговорили про спроби кількох країн "Східного партнерства" заблокувати декларацію. Утім, вона все ж з'явилася і стала спільною декларацією 28 країн ЄС і шести країн "Східного партнерства". Дональд Туск розповів, чому затягнулось ухвалення підсумкової декларації.
Голова Європейської Ради Дональд Туск згадав про труднощі переговорного процесу з Білорусією та Азербайджаном, але назвав їх природними. Він також визнав, що перед конференцією говорив по телефону з азербайджанським президентом Ільхамом Алієвим, але, за словами пана Туска, мова йшла про те, що Баку прагне до ще більшої співпраці з ЄС, а не про текст декларації, як говорили в кулуарах. Президент України Петро Порошенко був більш відвертим і розповів, що дискусії під час підготовки документа були з Азербайджаном, Вірменією і Білорусією. З двома останніми - через Крим. "Що стосується позицій Вірменії і Білорусії, я можу сказати, що вони не були категорично проти або заперечували, вони намагалися зв'язати згадку про ці позиції в Декларації з іншими позиціями, які їм цікаві", - сказав Петро Порошенко. Порошенко: ЄС підтвердив свою позицію щодо незаконної анексії Криму та Севастополя.
У фінальному тексті декларації сказано, що ЄС підтверджує свою позицію, висловлену на саміті в квітні в Києві, про те, що вважає анексію Криму і Севастополя незаконною. У документі також сказано, що ЄС підтримує територіальну цілісність своїх партнерів. Що стосується Азербайджану, то, за словами пана Порошенка, країна домагалась згадування в тексті "деталі міжнародних документів". Члени азербайджанської делегації заявили, що це стосувалося проблеми Нагірного Карабаху. Найкраще цю боротьбу навколо тексту декларації описали члени грузинської делегації: цей документ - компроміс 34 держав, і в цьому конкурентному середовищі важливий "кожен золотий міліметр". Трійка лідерів Президент України заявив, що дуже задоволений результатами саміту і що Київ зробить все необхідне для отримання безвізового режиму вже в наступному році. Про його введення, всупереч надіям і України, і Грузії, на саміті в Ризі не оголосили, але похвалили обидві держави (прем'єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма навіть привітала їх в кінці саміту) і попросили виконати ще ряд технічних вимог, зокрема, у сфері контролю міграції та боротьби з корупцією. Якщо це вдасться зробити до кінця року, то про введення безвізового режиму можуть оголосити вже в 2016-му. За словами європейських дипломатів, це цілком досяжно. Представники грузинської делегації ще до закінчення саміту говорили про те, що не мають права на розкіш бути розчарованими та наполягали на тому, що досягнення Грузії - це історія успіху "Східного партнерства". В інтерв'ю ВВС, Україну разом з Грузією і Молдовою назвав лідерами "Східного партнерства" віце-президент Єврокомісії та єврокомісар з питань євро та соціального діалогу Валдіс Домбровскіс. Але при цьому у фінальній декларації саміту, також всупереч очікуванням цих країн, немає згадки якихось конкретних перспектив євроінтеграції, згадуються лише європейські прагнення та європейський вибір. У кулуарах саміту єврочиновники постійно говорили про те, що не очікують якихось сенсацій від саміту, а на питання про те, чому ж у декларації так розмито описані європерспективи країн партнерства, в один голос повторювали тезу про те, що не хочуть створювати завищених очікувань. У цьому питанні в Євросоюзі явно є міцна єдність. "Саміт в Ризі - не останній, давайте щось залишимо на наступний", - прокоментував європрагнення України, Грузії і Молдови міністр закордонних справ Латвії Лінас Лінкявічюс. Через відрив Грузії, України та Молдови від інших учасників Європейського партнерства за рівнем зближення з Євросоюзом експерти іноді називають цю ініціативу "3 + 3". А латвійський депутат Атіс Лейіньш йде навіть далі і говорить, що, фактично, "Східне партнерство" - це "3 + 2 + 1". Мова йде про те, що різні країни-учасниці ініціативи абсолютно по-різному бачать кінцеву мету своєї співпраці з ЄС. Об'єднання таких різних держав в одну ініціативу і називали однією з ключових проблем "Східного партнерства". Але, за словами Діани Потьомкіної з Латвійського інституту міжнародних відносин, саме зараз в ЄС намагаються реформувати "Східне партнерство" - завдяки принципу диференціації, який якраз відображений у підсумковій декларації Ризького саміту. "З країнами, які не хочуть вступати до Євросоюзу, з ними все одно можна підтримувати відносини: трохи за іншою моделлю, трохи з іншими питаннями", - говорить експерт і наводить приклад Вірменії, Азербайджану та Білорусії, яких не цікавлять договори про асоціацію і вступ в ЄС. Якщо це спрацює, можна буде говорити про нове дихання ініціативи, яку почали ховати після саміту у Вільнюсі в 2013 році, коли Україна не підписала Угоду про асоціацію з ЄС. Ще одним тестом для життєздатності "Східного партнерства" експерт називає ефективність реформ, які країни ініціативи проводять з подачі Брюсселя. "І ця вічна проблема корупції в Україні, і якісь там проблеми в Молдові, і у всіх інших країнах - у кожної свої. Ці країни повинні проводити реформи, аби в Євросоюзу був стимул їх підтримувати", - підкреслює пані Потьомкіна. Про реформи, які ще має провести, наприклад, Україна, в Ризі мало хто не згадував. Один з представників комісії в бесідах з журналістами нагадав, що саме реформ хотіли люди, які стояли на Майдані в Києві з прапорами Євросоюзу: "Ми допомагаємо, але ми очікуємо реформ". "Нам дуже багато потрібно зробити, тут питань немає... Але ця ситуація складалася не один день і вирівняти її за один день неможливо... Я себе не захищаю, я абсолютно згодна, що у нас ще багато того, що потрібно зробити", - говорила в Ризі міністр фінансів України Наталія Яресько. Їй довелося відповідати на дуже гострі питання західних і російських журналістів про виплату пенсій на сході України, про боротьбу з корупцією, про реформи податкової системи і про те, чи не чекає Україну дефолт в самому найближчому майбутньому. Визнаючи проблеми в Україні, міністр все ж закликала і Євросоюз визнати хоча б те, що Київ уже зробив. "Вони і праві, і не праві. З тієї точки зору, що треба зрозуміти те, що було зроблено. Вимагайте більше, вимагайте краще. Але дайте знати, що відчуваєте, що ви визнаєте те, що було зроблено. Якась підтримка того, що було зроблено, потрібна, аби продовжувати і прискорюватися", - сказала Наталія Яресько ВВС. Саме вона разом з головою Національного банку України підписала в Ризі меморандум з ЄС, за яким Україна повинна отримати приблизно 1,8 млрд євро допомоги. За словами віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса, це найбільша допомога ЄС для держави, яка не є членом союзу. Міністр закордонних справ Латвії, якій залишилося головувати в ЄС трохи більше місяця, спробував підтримати країни партнерства. "У нас було теж саме", - сказав Едгарс Рінкевічс про постійні рекомендації єврочиновників працювати ще. У заочну суперечку з ним вступили грузинські делегати, заявивши, що відсутність позитивних сигналів з боку ЄС може зіграти на руку противникам євроінтеграційного курсу в країнах "Східного партнерства". Це особливо актуально для Грузії, де, за даними недавнього опитування громадської думки, зросла кількість прихильників Євразійського економічного союзу. Тінь Москви Хоча Росії на саміті в Ризі не було, вона незримо була присутня на всіх обговореннях і на всіх дискусіях. Єврочиновники різних рівнів постійно повторювали, що "Східне партнерство" не спрямоване проти Росії, як втім і проти будь-якої іншої держави. І міністр закордонних справ Латвії, і єврочиновники постійно підкреслювали, що, наприклад, участь у партнерстві Вірменії чи Білорусії має свідчити, що ця ініціатива не спрямована проти Москви. Росія незримо присутня і в тексті підсумкової декларації: наприклад, у пункті про те, що з 1 січня має набути чинності угода про зону вільної торгівлі України з ЄС, сказано про важливість тристоронніх консультацій щодо реалізації цієї угоди. Такі консультації ЄС і Україна проводили з Росією, яка бачить загрозу собі і в зоні вільної торгівлі України з ЄС, і в самому "Східному партнерстві". Загрозу в цьому побачили і учасники не надто численної демонстрації перед будівлею Національної бібліотеки в Ризі, де проходив саміт. Декілька десятків людей, переважно старшого віку, прийшли з георгіївськими стрічками та антивоєнними плакатами. "Східне партнерство" вони називали спусковим механізмом для війни, а деякі вимагали, щоб до них вийшов Петро Порошенко, до якого вони були дуже критичні та натякали на якісь його особливі відносини з США. Крім уряду України, вони критикували і Латвію, в якій живуть. За кілька годин до цього свою менш численну акцію на тому ж місці провели прихильники зближення України, Грузії та Молдови з ЄС, які вимагали для двох перших безвізового режиму, а також припинення, як було сказано на плакаті, "агресії Росії". Цікаво, що учасники критичного щодо "Східного партнерства" мітингу теж вимагали безвізового режиму, але для Росії. Жителі Риги на питання про те, як ЄС повинен відповідати на прохання східних сусідів відкрити кордони, часто згадували Росію, хоча вона не бере участі в ініціативі. Здається, саме вільний в'їзд до Росії хвилює багатьох жителів латвійської столиці. Ні - машинам, так - трамваям і велосипедам Хоча в Ризі зібралися кілька десятків європейських лідерів і ще більше чиновників різного рівня, жодної напруги в місті не відчувалося. Не завадило навіть те, що за день до саміту центр Риги заставили огорожами, в аеропорту пообіцяли пробки і затримки, а в центр міста вивели безліч поліцейських. Але всі вони були досить доброзичливо налаштовані, і хоча рух машин навколо місця проведення саміту заборонили, громадський транспорт їздив абсолютно вільно, так само, як і велосипедисти. Читать больше на bbc.co.uk


КОММЕНТАРИИ:

  • Читаемое
  • Сегодня
  • Комментируют
Мы в соцсетях
  • Twitter