Авторизация
 
  • 01:16 – Битва экстрасенсов 17 сезон 278 серия смотреть онлайн 
  • 01:16 – Битва экстрасенсов 17 сезон 14 выпуск от 3 декабря: смотреть онлайн эфир от 3.12.2016 на ТНТ 
  • 01:16 – Танцы на ТНТ 3 сезон 3 декабря 2016 смотреть онлайн 
  • 01:16 – Новый Год 2017: как встречать, что готовить — меню (видео, фото) 

"Молочна сфера майже вся належить російському капіталу"

162.158.79.31

"Молочна сфера майже вся належить російському капіталу" Латвійський політолог Ояр ­Скудра: ”Перед вступом до ЄС на реформування нам пішло близько 10 років”
Ояр СКУДРА, 66 років, — доктор історичних і політичних наук, професор Латвійського університету в Ризі. Викладає суспільні відносини, міжнародні та політичні комунікації. Таке враження, що на ризьких вулицях частіше чути російську мову, ніж латиську. — У Ризі 38 відсотків населення — російськомовні. Москва намагається впливати на них через засоби масової інформації. Насамперед через російськомовну щоденну газету "Вести сегодня". Її власник — російський підприємець, хоч зареєстроване видання на його дружину. Тижневик "Балтийский медиа-альянс" також належить росіянам. "Московский комсомолец. Латвия" має тираж 47 тисяч примірників. Активно підтримує Путіна. Партія "Согласие", де переважають російськомовні, має більшість у Ризькій міській думі. Мер Ніл Ушаков — їхній кандидат. Підтримують Путіна, але дуже обережно. Ушаков був на похороні Бориса Нємцова (російський опозиційний політик, убитий 28 лютого неподалік Кремля. — "ГПУ"). Публічно заявляє, що в нього є друзі як серед російської влади, так і опозиції. На політичному рівні Латвія балансує між Росією та ЄС. З усіма намагається підтримувати дружні стосунки. Економічні відносити з Росією забезпечують близько 10 відсотків ВВП Латвії. Ніхто не готовий відмовитися від цих грошей. В основному російський капітал зосереджений у продовольчій сфері. Хоча експорт у Росію суттєво скоротився в рази — бо діють санкції Євросоюзу. На чому нині тримається латвійська економіка? — Високу частку займає сільське господарство. Молочна сфера майже вся належить російському капіталу. А от найбільші банки, телефонні мережі — скандинавам. Із 2008-го по 2010 рік у нас була економічна криза. Нижче за нас впала тільки Греція. Але торік Латвія вже вийшла на рівень 2007-го. Як Латвія давала собі раду з реформами, щоби вступити до Євросоюзу? — У 1980-х Латвія була індустріалізованою. Великі підприємства працювали на великий радянський ринок і військову промисловість. Після розпаду СРСР їх довелося закрити. Інакше треба було залишатися в рублевій зоні. Західні експерти переконували так і зробити, лякали безробіттям. Латвія не пішла на це. Адже користування рублем означало пряму дорогу в СНД і хрест на намірах вступити в Євросоюз. На реформування нам пішло близько 10 років. Стартували 1995-го. Тоді до Юрмали з'їхалися керівники всіх політичних партій країни й вирішили вступати до Європейського Союзу. Восени того ж року подали офіційну заяву на вступ і до НАТО. Євросоюз розробив для нас так звану дорожню карту, яку треба було поступово виконувати і впроваджувати у своє законодавство норми ЄС. Європейці постійно приїжджали до нас, оцінювали ситуацію. Коли ми успішно виконали всі їхні настанови щодо реформ, то провели референдум — чи хочуть наші громадяни в об'єднану Європу. Східна частина Латвії проголосувала проти. Там був сильний вплив Росії. Загалом же підтримали вступ в ЄС майже 70 відсотків населення. 1 травня 2004-го ми стали членами Євросоюзу. Що країна виграла від ­вступу в ЄС? — Хтось виграв, хтось — програв. Ті, хто здатен виробляти конкурентну продукцію, продають її успішно на європейському ринку. Адже це — 500 мільйонів жителів. Натомість 250 тисяч латвійців виїхали на роботу в Західну Європу. Більшість ніколи не вернуться. Але щороку переводять на батьківщину кілька сотень мільйонів євро. Незважаючи на те, що вимираємо і старіємо, ми досить спортивна нація. Наша хокейна збірна грає у вищій лізі вже 25 років поспіль. Маємо значний відсоток людей з вищою освітою. Раніше, щоб вступити до університетів, треба було пройти відбір на конкурсі. Половина студентів отримували стипендію, половина не отримували. Але плата за навчання була мізерна. Все це змінилося на початку 2000-х. Зараз у нас стипендію отримують 15–20 осіб зі 150 на курсі. Решта платять — кілька тисяч євро на рік. Тобто конкурсу нема, до університетів вступає будь-хто, але потім є відсів. За три роки зі 150 студентів відсіюють 20–30. Корупції нема. За що тут платити? За оцінки, наприклад? — Про це ніхто навіть не думає. Поширене порушення — плагіат, коли студенти скачують з інтернету різні роботи. Тому в усіх вузах є єдина база, де роботи студентів зберігаються в електро нному вигляді. Всі наступні роботи проходять крізь цю базу, щоб виловити запозичення. У гіршому разі на студента можуть завести кримінальну справу. А зазвичай відраховують із вузу або позбавляють диплома. Торік Латвія вступила в зону євро. Ціни зросли, а зарплати залишилися на тому ж рівні. — Найбільше перехід на євро вдарив по найстарших, у яких пенсія ще від Радянського Союзу. Вони отримують нині по 150–200 євро на місяць. Ті ж, хто вийшов на пенсію вже в часи ринкової економіки й мали "білі" зарплати, мають по 500–700 євро. Але в нас досі близько 25 відсотків економіки в тіні. Це означає, що чверті людей, які працюють, зарплату дають у "конвертах". Податків із неї не платять, тобто згодом не матимуть нормальної пенсії. Третина латвійців живуть у Ризі Латвія — президентсько-парламентська республіка. Главу держави обирає парламент на 4 роки. Населення — 2 млн 165 тис. осіб. З них 700 тис. живуть у столиці Ризі. Більшість громадян Латвії — етнічні латиші — 61,1%. Росіяни становлять понад чверть — 26,2%, українці — 2,3%. Державна мова — латиська. Нею спілкуються понад половина населення — 56,3%. Російська є рідною мовою для 33,8%. Панівна конфесія — євангелісти-лютерани. На другому місці — православні. Латвія вступила в НАТО та ЄС 2004 року. До єврозони ввійшла торік. ВВП на душу населення — $23900–75-те місце у світі. Рівень безробіття сягає 9,5%. Читать больше на gazeta.ua


КОММЕНТАРИИ:

  • Читаемое
  • Сегодня
  • Комментируют
Мы в соцсетях
  • Twitter