Авторизация
 
  • 15:41 – Дом2 4592 Вечерний / Ночной (05 12 2016) смотреть онлайн 
  • 15:41 – Дом2 Lite 4592 Дневной эфир 05122016 смотреть онлайн 
  • 15:41 – Жить здорово на Первом выпуск 05.12.2016 смотреть онлайн 
  • 15:41 – О самом главном сегодняшний выпуск 05.12.2016 смотреть онлайн 

75 років пам'ятнику Тарасові Шевченку та літературно-меморіальному музею у Каневі

162.158.78.144

75 років пам'ятнику Тарасові Шевченку та літературно-меморіальному музею у Каневі 18 червня 1839 року, 75 років тому, відкрито пам'ятник Тарасові Шевченку на його могилі в Каневі, а також – літературно-меморіальний музей. Урочисте відкриття відбулося з нагоди 125-ліття Тараса Шевченка, проте підготовчі роботи тривали понад 8 років. Початок будівництва – 1931 рік, коли влада прийняла рішення перетворити територію Шевченкової могили біля Канева на культурно-освітній осередок. Для здійснення цього передбачалось побудувати новий пам’ятник і музей, відкрити бібліотеку і читальню, а також продовжити роботи по озелененню Тарасової гори. Автори пам’ятника – скульптор Матвій Манізер та архітектор Євген Левінсон. Євген Левінсон – один із кращих архітекторів Санкт-Петербурга тих часів. Також цікаво, що пітерець Матвій Манізер був автором трьох найкращих пам’ятників Тарасові Шевченку: в Харкові, Києві та Каневі. У 1927 році в Нью-Йорку проходила міжнародна виставка природних будівельних матеріалів, де харківський пам’ятник завоював гран-прі. Проектування музею замовили архітекторам Василеві Кричевському та Петрові Костирку. Василь Кричевський – відомий художник-модерніст, представник однієї з відомих українських мистецьких династій, фундатор нового національного стилю в архітектурі. Він був автором проекту національного герба, розробленого ним на основі Володимирового тризуба. А також Кричевський був фактично першим українським митцем, що розпочав працювати в кіно на студії в місті Одеса, зокрема брав участь у створенні фільму «Звенигора» (режисер – Олександр Довженко). Петро Костирко був архітектором першої теплоелекторцентралі у Києві, а також займався реконструкцією будинку київської міськради, архітектурної частини надмогильних пам'ятників — архітектору О. Вербицькому (1960), письменникові Ю. Яновському (1961) в Києві (обидва — з скульптором І. Макогоном). В 1933 році комплексний проект було виконано і розпочато підготовчі роботи до будівництва: дослідження ґрунту, прокладання системи тимчасового водопостачання, електропостачання, спорудження підйомника матеріалів (фунікулера). 11 березня 1934 року відбулися урочисті закладини Національного музею-пам’ятника Т.Г.Шевченка (так у той час називалася майбутня споруда), а через три роки роботу над приміщенням музею було завершено. Кричевський та Костирко розробили проект зовнішнього та внутрішнього оформлення музею, в основу якого покладено мотиви народної творчості. Але через брак коштів та ідеологічні перешкоди авторам довелося суттєво змінити первісний проект та відмовитись від художнього оздоблення будівлі, що призвело до її спрощення та незавершеності. Під час другої світової війни пам’ятка зазнала значних втрат. У 1943-1944 роках німецькими військами в музеї влаштовано трудовий табір і повністю знищено музейну експозицію. Щороку музей Шевченківського національного заповідника відвідують понад сто тисяч туристів з України і десятків зарубіжних країн. http://1576.ua/video/201


КОММЕНТАРИИ:

  • Читаемое
  • Сегодня
  • Комментируют
Мы в соцсетях
  • Twitter