Авторизация
 
  • 11:06 – «Битва экстрасенсов» 17 сезон 15 выпуск от 10. 12. 2016: смотреть онлайн эфир от 10 декабря 
  • 11:06 – Зважені та щасливі-6: смотреть 15 выпуск онлайн (эфир от 08.12.2016) 
  • 11:06 – НЛО видео 2016 последние новости за ноябрь-декабрь: обзор самых наглых появлений на Земле 
  • 11:06 – Битва экстрасенсов 17 сезон от 10 декабря 15 выпуск смотреть онлайн 

Про окупність українських фільмів

162.158.78.227

Про окупність українських фільмів Богдан Батрух: За грамотного маркетингу локальний фільм може зібрати у два-три рази більшу касу, ніж очікується Незабаром у прокат виходить стрічка Олеся Саніна «Поводир», якій передрікають касовий успіх. Чи свідчить це про зростання інтересу до українського кіно? На цю тему «Коментарі» вели розмову з Богданом Батрухом, власником компанії B&H Film Distribution і мережі кінотеатрів «Кінопалац» У планах українських дистриб’юторів, які займаються прокатом голлівудських фільмів, все частіше з’являються українські релізи. Це сигнал, що вітчизняні фільми стають якіснішими? Говорити про якусь виразну тенденцію рано. Загалом, нам не дуже цікаво прокатувати українське кіно. Ми цим займаємося, якщо конкретний продукт має шанси на успіх і якщо його виробник зацікавлений в успішному прокаті. А це, як не дивно, рідкісний випадок для нашого ринку. Річ у тім, що наша кіноіндустрія уникає чесної відповіді на питання: кому потрібен той чи інший фільм? Вітчизняні режисери та продюсери думають, що їхнє завдання зводиться до того, аби просто зробити фільм. Вони його продукують, кладуть на полицю і чекають, що хтось на нього накинеться або не накинеться. У більшості випадків відбувається останнє. Скільком українським фільмам вдалося окупити інвестовані кошти чи навіть заробити? За останні 20 років набереться не більше трьох-чотирьох таких прикладів. Причому найбільш успішний український фільм «Тіні незабутих предків», який ми прокатували торік, навряд чи приніс би своїм творцям прибуток, якби нам не нав’язали його реалізацію. Це не дуже професійно зроблена робота, але професійно прокатана. Що дало їй змогу заробити понад 5 млн. грн., тобто $700 тис. за тодішнім курсом. При тому, що виробництво фільму обійшлося в $300–400 тис. Значно успішніше прокатуються в українських кінотеатрах фільми «95-го кварталу». Незалежно від того, якої ви думки про якість цих продуктів, у них не відняти одного — їхні продюсери знають свою аудиторію та вміло працюють із нею. Як наслідок, збори цих картин сягають 15–18 млн. грн. в Україні, не кажучи вже про касу в Росії. Це все приклади приватних інвестицій. А як стосовно фільмів, що їх частково фінансує Держкіно? Складається враження, що більшість тих, хто отримує гроші на виробництво фільмів через Держкіно, не зацікавлені у їхньому прокаті. До того ж, у чиновників немає інструментів, щоб стимулювати такий інтерес у кіновиробників, яким Держкіно довірило гроші. Так, минулого року в нас з’являлися фільми, на які з держбюджету витратили близько $2 млн., а в прокаті вони ледве заробили $20 тис. Але якщо Держкіно фінансує фільм на 50%, воно має право вимагати, щоб цей фільм у прокаті принаймні повернув йому ці кошти. Так працюють аналогічні структури по всій Європі. Інша справа — продукти, за якими стоять великі національні інтереси. Якщо фільми мають особливе ідейно-політичне значення для держави, підхід до них має принципово відрізнятися. Але за жодним із фільмів, які досі отримували державні кошти на продакшн, не проглядалося таких інтересів. Які Ваші очікування щодо касових зборів «Поводиря»? Ми орієнтуємося на цифру в 20 млн. грн. З одного боку, ця картина зроблена набагато якісніше, ніж «Тіні». З іншого — сьогодні значно краща атмосфера для прокату локального кіно, що пов’язане з останніми подіями, які пережила країна. Скільки треба вкласти у маркетинг стрічки для її успішного прокату? Потрібно правильно оцінити глядацький потенціал фільму. Якщо він становить, наприклад, 10 млн. грн., то ваші інвестиції у розкрутку мають становити не менше 2 млн. грн., тобто близько 20% від потенційної каси. Чи є принципові відмінності у просуванні національного та зарубіжного кінопродуктів? Увагу глядачів до західних стрічок можна привернути за допомогою маркетингових інструментів — реклами, промоції тощо. Але витрати на них мають становити не більше 20% потенційної каси. Роздувати бюджет розкрутки понад цей показник, як свідчить світовий досвід, означає викидати гроші на вітер. З локальним кіно ситуація зовсім інша. За грамотного маркетингу віддача може бути величезною — у два-три рази перевершити початкову оцінку потенційної каси. Це стосується як європейських, так і пострадянських країн. «Сталінград» Міхалкова заробив астрономічні $40 млн. у Росії без об’єктивних на те причин — художня якість стрічки невисока. Проте це продукт «свій», на свою специфічну тематику, яка влучає у настрої людей. Такий непропорційний успіх локального продукту ми спостерігаємо і у сусідній Польщі. Регіональне кіно може легко вибитись у лідери прокату, але за кордоном про нього мало знають. Де у нас найкраще ходять на українські фільми? Локальним стрічкам вдається розворушити західні регіони, де відвідуваність традиційно нижча, ніж в областях південного сходу. У західних регіонах вихід на екрани вітчизняних фільмів — це не просто прем’єри, а культурні події. Завдяки цьому відвідуваність у цих регіонах зростає удвічі, а то й утричі. Але в абсолютних цифрах це не надто великий успіх — він не перевищує середній рівень відвідуваності фільмів у великих промислових областях. Як вплинула ситуація останніх місяців на роботу прокатних компаній? Втрати по кінотеатрах, які впродовж року випали з ринку, складають приблизно 12%. З них 5% припадає на Крим (9 кінотеатрів), а 7–9% — на Донбас (12 кінотеатрів). Якщо брати показники відвідуваності, то в цілому з початку року кількість глядачів зросла на 1%. При цьому збори кінотеатрів збільшилися на 12% — в основному за рахунок збільшення вартості квитків. На початку року в середньому по країні вона становила 40 грн., зараз — близько 47 грн. Як, судячи з цього, змінилися глядацькі уподобання? Ситуація в країні складна, тож природно, що глядачам хочеться зануритися у вигадані яскраві світи і забути щоденні клопоти. «Вартові Легенд», «Люсі», «Черепашки-ніндзя» — заробили більше грошей, ніж ми сподівалися. Голлівудські студії, звісно, тішать такі результати; вони кажуть: «ви добре працюєте!». Але ми розуміємо, що ці здобутки частково ситуативні. Читать больше на kirovograd.comments.ua


КОММЕНТАРИИ:

  • Читаемое
  • Сегодня
  • Комментируют
Мы в соцсетях
  • Twitter