Авторизация
 
  • 18:27 – Человек и закон с Алексеем Пимановым (09.12.2016) смотреть онлайн 
  • 18:27 – Время покажет выпуск 09/12/2016 Первый Канал смотреть онлайн 
  • 18:27 – Битва экстрасенсов 10 декабря 2016: кто не смог найти обезьянку 
  • 18:26 – Биатлон мужской спринт 9 декабря 2016 (9.12.2016) прямая трансляция смотреть онлайн 

"Коли він помирав, то в його кишенях знайшли речі для фокусів"

162.158.78.238

"Коли він помирав, то в його кишенях знайшли речі для фокусів"
Аматорський короткометражний фільм "Боягуз не грає у футбол" отримав гран-прі конкурсу "Зніми, як Мельєс!", що пройшов у рамках фестивалю "Чілдрен Кінофест". За умовою конкурсу, учасники віком до 16 років створювали рімейки фільмів французького режисера, засновника світового кінематографу Жоржа Мельєса. За 16 років він зняв 520 фільмів. В 1902 році з'явилась найвідоміша його робота — комедія, перший в історії науково-фантастичний фільм "Подорож на Місяць". На фестиваль приїхала праонука Мельєса Марі-Елен Леріссі. Вона вже більше 30-ти років популяризує творчість свого прадіда. Переможцям конкурсу одеситам Давиду Оксу та Ліорі Казацкер Марі-Елен подарувала значки із зображенням місяця з фільму Мельєса. Також на фестивалі пройшло "Шоу Жоржа Мельєса" - стрічки режисера у супроводі живої музики й оповіді. Саме так глядачі дивилися кіно на початку ХХ століття. У холі п'ятизіркового готелю "Фермонт Гранд Хотел" зустрічає сама Марі-Елен Леріссі та її перекладач. Які історії розповідали про вашого прадіда Жоржа Мельєса? Для мене особисто, це велике питання, яким він був. Бо коли я розпитувала дідуся, бабусю, мою маму і мою старшу кузину Мадлен, вони мені казали тільки те, що: "О, він такий чудовий". Мені ніяк не вдавалось розкопати глибше, якою Мельєс був людиною. В моїй свідомості він існує більше як його твори. Єдине, що я знаю про нього, що він був дуже пунктуальний, завжди приходив вчасно. Це був елемент поваги для людини. Також розповідали, що Мельєс був людиною веселою. Любив каламбури, гратися зі словами. Якби він був зараз у цій кімнаті, щоб ви в нього запитали? Звідки ти тут взявся? Яку роль зіграв талант фокусника Жоржа при формуванні його як режисера? Він був фокусник передусім. І його кіно випливає власне з його фокусів. Були дві речі, якими він займався все життя. Це малюнок, декорації, ескізи — образотворче мистецтво. І фокуси. Навіть, коли він помирав, то в його кишенях знайшли речі для фокусів. Він грався з ними у ліжку в лікарні. Мельєс знищив майже всі свої роботи. Чому, на вашу думку, це трапилось? Важко сказати напевно, але був момент, коли в нього зовсім не було грошей. Це сталося після Першої світової війни, коли багато людей були зруйновані в матеріальному плані. Мельєс жив на свої колишні статки, які він повністю витратив. Але, як це сталося і чому — на ці відповіді я не можу дати питання. Є три версії. По-перше, він мав продати той гараж, де зберігалися плівки. Умова - продати його пустим. Плівки були нітратні, вибухонебезпечні, тому не можна було перенести їх в інше місце. Довелось знищити. По-друге, може, це був жест відчаю. Тому що він був дійсно у важкому емоційному стані. А по-третє, він як фокусник мислив собі, що це такий елемент магії. Коли щось зникає, то воно може і знову відродитись. В нього було дуже легке ставлення до зникнення чогось, як у фокусах. Ви популяризуєте його творчість і берете участь у перфомансі, який відбувається на сцені, читаючи з-за лаштунків текст. Як ви почали займатися цією роботою? Мій дідусь був оперним співаком. Мав чудову пам'ять. Він знав 90 різних п'єс, які міг одразу зіграти. Йому дзвонили й казали "Завтра маєш зіграти "Кармен" чи "Завтра в нас буде "Тоска"". "Добре", - відповідав він. Також він знав тексти Мельєса. Й мене навчив. Раніше фільми показували під акомпанемент якогось інструменту. У виставах на піаніно грає ваш син. Що Лоранс думає про роботу піаніста в показах кіно його прапрадідуся? Він її обожнює. Він хороший імпровізатор. Завжди знаходить якесь нове звучання. Кандидатура мого сина була схвалена всією родиною. У нас було багато піаністів. Та коли він народився, виріс, вивчився, то вся родина його послухала з таким суворим виглядом й всі сказали, що такий буде грати. Власне моя родина схвалила його на цю місію. Добре, що він делікатний,тонкий, він сприймає матеріал, пропускає крізь себе. Вміє його правильно подати. Як проходили презентації робіт Мольєса? Він писав якісь тексти для фільмів, щоб пояснити, що відбувається. Насправді,він їх мало показував. Переважно продавав. Глядачам стрічки вже показували інші люди. Я знаю точно, що він сам представляв свої роботи на показі у Французькій синематеці, яка була заснована у 1936-му, а він помер у 1937-му році. Але там була презентація для кіноспеціалістів, і вона, звичайно, відрізнялась від презентації загальної. Мельєс навчив свого сина, мого дідуся, цим текстам. Але, коли він їх продавав, то продавав переважно організаторам ярмарок. Часто ці люди були неписьменні, не вміли читати. Тому вони наймали якогось читача, який би читав ці тексти. Але що вони там читали, як це робилося, до того Мельєс вже не мав ніякого стосунку. Все написане не було добре зафіксовано. Наша версія — це тексти, які усно передавались в родині. Що вдалось зробити за той час, що ви популяризуєте творчість Жоржа Мольєса? Я займаюсь цією справою від 80-х років. Багато їжджу, подорожую. Коли моя старша кузина Мадлен почала цим займатись, а потім я, то на покази приходили люди переважно старшого віку. Згадували ті часи або мали кінематографічний специфічний інтерес. А тепер вже приходять люди молоді. І ми побачили, як покоління змінилося. Інтересу все більше і більше. Водночас ці фільми такі легкі, ігрові, смішні, але вони мають і великий історичний інтерес. Приємно, що люди молоді, що цікавість росте. В якій країні концерт запам'ятався найбільше? Особливо жваві перегляди в Латинській Америці: Чилі, Колумбія, Мексика. Ще цікаво спостерігати за різною реакцією людей у різних країнах. Наприклад, німці сміються відкрито, регочуть. А японці делікатно затуляють рота руками, бо їм не можна показувати зуби. В залежності від культури, країни, сміються у різних місцях фільму. Іноді не розумієш, чому сміються тут, а не тут. Що кажуть люди після переглядів фільму? Чи є якісь відгуки? Після показу виходять з "ротом до вух". Дякують, іноді навіть автографи просять. Фотографують. Буває, що хочуть доторкнутись до мене — відчути гени. Всюди є божевільні, - сміється Марі-Елен. А скільки вже країн побачили фільми Жоржа Мельєса? Я не рахувала країни, але зараз порахуємо разом. Парагвай,Чілі, Аргентина, Бразилія..., - загибає пальці Марі-Елен. - Та десь ще 4-5 країни. Звичайно, всі країни Європи: Бельгія, Німеччина, Англія, Польща, Чехословаччина. Але я в Чехословаччині не була. Моя кузина їздила без мене. Також Росія, Україна. Брат був в Індії.
В Австралії не була, бо мене запросили лише на 48 годин, але я сказала, що не буду так далеко летіти задля двох днів. Я ж не хвора, їхати так далеко. Також було декілька країн Африки. Колись мала гастролі, коли за декілька днів ми літали по багатьом континентах. Париж — Богота, Париж — Йоганнесбург, Париж — Тайвань. І в Тайвані вже були ніякі. За 10 днів двічі в Азію, туди-сюди — це забагато. А які країни хотілось би відвідати? Є дві такі країни. Це справжній Китай. Я була у Тайвані, Сингапурі й ніколи не була в Китаї. А друга, хоча вже трохи запізно - це Куба. Хотілось би. В Україну я їздила чотири разі з кіно і один раз по власних справах. Якою для вас є Україна? Ця країна мене дуже зворушує. Тут справжні людські теплі стосунки. В мене тут є духовний син. Була така яскрава історія з однією музичною школою у Кривому Розі. Я дуже дружила з тими дітьми. І тепер один з них став досить відомим музикантом — Деніс Аду, трубач. В яку наступну країну вирушите? Зараз є великий проект в Чілі, ще один в Мексиці наступного року. Може Китай, але є великий знак питання. Багато що планується, але потім в останній момент все може змінитись. У Франції також буде турне. Ви займаєтесь не тільки презентацією фільмів Мельєса, а ще й збираєте по всьому світі будь-які згадки про нього: стрічки, речі, спогади. Чи багато людей йде на зустріч? Колекціонери — це складна річ. Дуже різні бувають люди. В моєї кузини Мадлен в Америці трапилась історія. Після показу підійшов чоловік, колекціонер, й подарував їй просто так п'ять фільмів, бобин, Мельєса. А іноді важко знайти контакт. Був один чоловік, який підійшов до мене й показав шматок чорно-білої плівки фільму "Фея Карабос". Я питаю в нього: "Чому ви її відрізали?". А він каже: "Щоб показати, що в мене є справжній фільм". Мені було боляче. Я мало не плакала. Він хотів пересвідчитися, що це справжній фільм. "Тепер показав. Кажете, справжній? Знайте, що у мене таке є", - говорив він. А яку останню річ, вдалось отримати за останній час? Останню знахідку знайшли не ми, а Французька сінематека — це кольоровий фільм "Робінзон Крузо". Дуже гарна стрічка. Головний герой на острові возиться з великою кількістю тварин, в тому числі із собаками. У Мельєса було багато собак, яким він дав імена по назвах опер: "Травіата", "Тоска" й т.д. Інколи вони грали в його фільмах. Чого не вистачає сучасному французькому кінематографу, на вашу думку? Я не такий вже кіноман чи спеціаліст у цій сфері. І не хочу видавати імена, говорити про людей, - сміється Марі-Елен. - Мені важко судити. А взагалі часто ходите в кіно? Я не дуже багато ходжу в кіно, бо не маю часу. Але вчора дивилась фільм "Життя в цілому " режисера Матьє Вадп'єда. Це останній фільм в програмі Каннського фестивалю на тижні критики. Щось мене ця історія не переконала. Взагалі мої улюблені режисери — це старе покоління: Рене Клер, Жан Ренуар, Федеріко Фелліні, Марка Паланскі дуже люблю. Але це не значить, що зараз немає хороших фільмів. Я просто мало дивлюсь. От мені дуже сподобався фільм "Артист". Але сучасне кіно мене часто дратує такою легкістю, спецефектами. Мало глибоких тем. Якщо запитати у француза, хто такий Жорж Мельєс, чи кожен відповість? В 1961 році була велика виставка у Французькій синематеці, присвячена Жоржу Мельєсу. Засновник синематеки Анрі Ланглуа провів опитування серед людей, чи знають вони Мельєса. Й тільки 2% французів відповіли, що знають. Але, якби ми проводили опитування зараз, то я думаю, що десь 50% відповіли б. Чи зростає інтерес преси до вашої справи? Й що найчастіше питають? Так, преса дуже цікавиться. Й щоразу, коли я даю концерт в якійсь країні, то на мене чекають багато журналістів. Якщо я їжджу сама, то мені вже навіть незвично без журналістів. Скажу, що багато питань ставлять про самого Мельєса, про кіно того періоду. Читать больше на gazeta.ua


КОММЕНТАРИИ:

  • Читаемое
  • Сегодня
  • Комментируют
Мы в соцсетях
  • Twitter